М’які оббивні тканини примудряються протягом довгих років утримувати свою популярність. Вони додають приміщенню затишку і тепла, роблять його більш комфортним, при використанні правильних тканин додають виразності.
Шеніл є дуже затребуваним матеріалом у своїй групі. Він становить серйозну конкуренцію вельвету, мікрозамші й велюру. На сучасному ринку представлена величезна кількість різновидів даного типу тканини. Перетяжку краще виконувати не своїми руками, а залучати для цього професіоналів.
Переваги
Шеніл – популярний матеріал для оббивки м’яких меблів. Розрізняють 3 основних його різновиди: натуральну, штучну і синтетичну. Всі вони володіють наступними перевагами:
- екологічність – натуральний шеніл повністю безпечний;
- довговічність барвника – матеріал обробляють фарбувальними пігментами, які не втрачають згодом свої властивості;
- приємна текстура – тканину по відчуттях схожа на суміш оксамиту і вельвету;
- стійкість – шеніл спокійно переносити вплив вологи, сонячних кращою і контакт з
- людським тілом; він з часом експлуатації не втрачає своїх властивостей;
- економічність – тканина коштує дешевше аналогічних оббивних матеріалів.
Правила перетяжки дивана шенілом
Під час розбирання меблів рекомендується записати на камеру весь процес, якщо ви виконуєте роботи самостійно, щоб потім без проблем повернути все в колишній вигляд.
Стару обшивку не потрібно відразу викидати – вона буде служити трафаретом для нового матеріалу. Коли ви робите перетяжку, потрібно міняти не тільки оббивну тканину, але і наповнювач, навіть якщо він все ще знаходиться в придатному для експлуатації стані.
Під час розмітки тканини необхідно залишати невеликі припуски з кожного боку. Для забезпечення рівномірного натягу тканини перетяжку необхідно починати з середини і поступово просуватися до країв.
Етапи перетяжки дивана шенілом
На першому етапі здійснюються підготовчі роботи: виконується розбирання дивана, зняття старого оббивного матеріалу, заміна наповнювача, ремонт поламаних частин і зміцнення конструкції. Також необхідно розрахувати необхідну площу тканини, виконати розмітку майбутніх деталей.
На каркас укладають тканину для фіксації наповнювача, акуратно загинають її краю всередину каркаса і фіксують полотно. Для цього використовують нитки або будівельний степлер. Готове підставу обтягують заздалегідь підготовленими чохлами, фіксують їх волосінню, нитками або степлером. Тканина має вдягатися на каркас з невеликим зусиллям, щоб в процесі експлуатації на поверхні дивана не утворювалися складки.
