Власники гаражів, майстерень і заміських будинків, або люди, які живуть в районах, де часто бувають стрибки напруги, не з чуток знають про те, які плачевні наслідки бувають через нестабільну подачу електроенергії. Котли, пральні машини, комп’ютери, холодильники, опалювальні котли, електроінструменти – все це потребує захисту. Особливо вразливі до стрибків у мережі інверторні холодильники, ремонт яких зазвичай дорого коштує.
Стабілізатор напруги допоможе зберегти електроприлади. Він стабільно підтримуватиме задану напругу, скоригує її, та оптимізує роботу побутової техніки. Наприклад, якщо напруга в мережі впаде до 200 В, то при підключенні стабілізатора на виході вона залишиться 220-230 В – робота електроприладів не порушиться.
На що звернути увагу при виборі?
Параметри електропостачання у всіх споживачів різні: в одних будинках напруга знижена, в інших – підвищена. Стабілізатор підбирають з урахуванням конкретних умов. Найважливіші характеристики, на які звертають увагу – це діапазон стабілізації та потужність пристрою:
- Діапазон стабілізації. Чим ширший діапазон, тим універсальніший і дорожчий стабілізуючий пристрій. Якщо в електромережі напруга частіше знижена, краще підбирати стабілізуючий пристрій з мінімальною вхідною напругою від 140 В. Деякі моделі працюють при ще нижчій напрузі — від 90–100 В, але це швидше промислове рішення, а не побутове. Перед покупкою стабілізатора рекомендується зробити необхідні заміри у власній електромережі. Показники вимірюють мультиметром або вольтметром. Вимірювати напругу потрібно в різний час – вранці, в середині дня (в години “пік”), увечері. Сучасний стандарт напруги у розетці – 220–230 В.
- Потужність. Стабілізатор на 600-1000 Вт здатний обслуговувати лише один прилад: наприклад, опалювальний котел або холодильник, а пристрій потужністю 10 кВт захистить всі електроприлади в невеликому будинку. Потужності 30 кВт вистачить, щоб повністю обслужити велику приватну оселю. Розраховувати навантаження в мережі змінного струму треба до покупки, щоб вибрати пристрій, перейшовши за посиланням https://elektro.in.ua/stabilizatory-naprjazhenija/, із запасом потужності. Якщо потужності стабілізатора буде недостатньо для обслуговування приладів, то при великому навантаженні він просто вимкнеться.
Розрахунок потужності
Щоб витримувати пікові навантаження, стабілізатор повинен бути на 20–30 % потужнішим за електроприлади, на нормалізацію роботи яких він розрахований. Важливо враховувати так званий пусковий струм, оскільки в момент запуску електроприлади, оснащені електродвигуном, споживають у 3-5 разів більше електрики, ніж у звичайному стані.
Розрахувати потужність стабілізатора напруги для конкретного електроприладу, наприклад холодильника, можна наступним чином. При включенні холодильника до мережі стартове споживання струму збільшується в 3-5 разів у порівнянні з номінальними значеннями. Якщо номінальна потужність холодильника 300 Вт, то пускова більша втричі. Для нормалізації роботи знадобиться стабілізатор на 20-30% потужніший. Для такого холодильника підійде стабілізатор потужністю 1-1,5 кВт.
Якщо купують стабілізатор для всього будинку, то потужність дивляться на вхідному автоматі й додають 30 %.
Спосіб встановлення
Вибрати стабілізуючий пристрій за способом встановлення найпростіше. Виробники пропонують підлогові, настінні моделі та з можливістю монтажу на стіну або на підлогу. Настінні моделі легші й компактніші, підлогові — більші й потужніші. Слід враховувати, що кожна стіна витримає навантаження не більше 10 кг. Якщо стіни в будинку з газоблоків або вирівняні гіпсокартоном, краще купувати підлогову модель.
Звичайний малопотужний стабілізатор має звичайну вилку, яку включають у мережу, та кілька розеток для підключення електроприладів. Потужний апарат інтегрується до електричної мережі, а схему підключення повинен продумати кваліфікований електрик.
Якщо вибрати стабілізатор правильно, він захистить електроприлади від пошкоджень та потенційних електричних проблем, чим продовжить їхнє життя, а ви зможете займатися своїми справами та не переживати через стрибки напруги.
